Іронія — це як посмішка з-під лоба. Ніби все серйозно, але насправді ні. Або навпаки — ніби смішно, але трохи боляче. Це коли кажеш “чудова погода” під зливою з градом. Або “я дуже щасливий” в момент, коли в тебе зламалась праска, серце і Wi-Fi.
Іронія — це не просто стиль. Це спосіб мислення. Це захисна реакція душі, яка втомилась кричати й вирішила хіхікати. Іноді вона легка, як саркастичний комплімент. А іноді — глибока, як пост у фейсбуці, де смішно, але чомусь хочеться плакати.
У гуморі іронія — це паливо. Вона дозволяє говорити про складне, не лякаючи, про серйозне — не нудно, і про банальне — несподівано. Іронічна людина — це той, хто знає, що світ абсурдний, але замість паніки вмикає в собі стендап-коміка.
