Уявіть собі анекдот. Він починається буденно: “Сидить чоловік на лавці…” Ви вже уявили: парк, голуби, осінь. А далі: “…і питає у голуба, чи є в нього зарядка для айфона.” Що сталося? Жарт зробив стрибок. І не просто крок убік, а фліп у повітрі з несподіваним приземленням в абсурд.
Цей гумористичний прийом називається “Стрибок”. Суть його проста, як тапки, і така ж ефективна: історія веде нас в одному напрямку, а потім — бах! — стрибок у несподіване. І поки мозок шукає логіку, сміх уже на підході.
“Стрибок” — це улюблений інструмент стендап-коміків, сценаристів та просто людей, які вміють зіпсувати серйозну розмову фразою “а я тоді був у костюмі бобра”. Цей прийом працює, бо ми, як істоти прогнозуючі, любимо знати, чим усе закінчиться. А коли щось іде не за планом — ми або лякаємось, або сміємось. У гуморі — друге краще.
