Уявіть собі мову, яка не просто передає інформацію, а трошки підколює. Слово каже одне — а має на увазі інше. А ще інше звучить так само, але означає щось третє. І все це — чудовий хаос, який ми називаємо грою слів.
Гра слів — це як лінгвістичне жонглювання. Словосплетіння, омоніми, рими, дотепні заміни — усе йде в хід. Це те, що змушує нас зупинитись на рекламному білборді з фразою “Голодильник” або хіхікнути, коли бабуся каже: “Тільки через мій суп.”
У гуморі гра слів — справжня скриня зі скарбами. Вона дозволяє створювати жарти без грубощів, абсурд без вульгарності, і креатив, який змушує мозок не просто сміятись, а й радіти відчуттю: “Ого, як хитро!”
