Гумор — це як перець у страві: трохи — смачно, забагато — горить і хочеться промити водою. Жарти дають силу і стимул, але без інструкції з безпеки можна порізатися власним жартом.
Три закони гумористичної етики:
- Жартуй з себе, а не з інших. Самоіронія — це показник зрілості. Жартуй з себе з таким шармом, що інші захочуть тебе усиновити (або запросити на каву).
- Контекст вирішує усе. Один і той самий жарт може викликати сміх у кав’ярні й незручну тишу на нараді. Чуй аудиторію, читай настрій не забувай знати коли краще промовчати.
- Відповідальність не пропадає. Тебе не розсмішили? Сказали “ти ж жартуєш”? Зрозумій, що навіть якщо не було наміру ранити — жарт сприйнявся по-іншому. Попросити вибачення — це сила.
Коли жарти ранять
Уяви: офіс. Понеділок. Усі ще не розкачалися, хтось із черговою кавою, хтось — із черговим виразом страждання на обличчі. І тут ти, вроджений стендапер, вирішуєш підняти настрій. Згадуєш останню репліку колеги про її вихідні з мамою — і ляпаєш щось на кшталт: “О, ну мамин синок у нас тут!”
Сміх? У кращому разі — тиша. У гіршому — образа, яка повисне в повітрі густіше, ніж аромат фільтр-кави. І тут настає оте особливе почуття: спочатку дискомфорт, потім сором, а потім ти цілий день придумуєш, як би повернути час назад.
Сцена, яка стала тишею
Американський стендапер Майкл Річардс (той самий Крамер із “Сайнфелда”) у 2006 році став антигероєм вечора в одному з клубів Лос-Анджелеса. Коли його перебили під час виступу, він відповів… расистським випадом. Це не було ані смішно, ані спонтанно, ані виправдано. Це було боляче. Наступного дня — шквал критики, скасовані виступи, вибачення в прямому ефірі, роки мовчання.
У 2022 році ще один гучний епізод сколихнув світ гумору — під час церемонії “Оскар” ведучий Кріс Рок пожартував про зачіску Джади Пінкетт-Сміт, дружини Віла Сміта, яка страждає на алопецію. Гумор вийшов за межі — і, як наслідок, Вілл Сміт піднявся на сцену та вдарив ведучого. Реакція аудиторії, шквал обговорень, публічні вибачення — а головне, втрата довіри до обох.
Ще один приклад — Луї Сі Кей. Один з найвідоміших коміків нашого часу, який після низки звинувачень у неприйнятній поведінці зробив спробу повернення… з жартами на тему скандалу. І хоча дехто його підтримав, більшість сприйняла це як спробу уникнути відповідальності через іронію. Йому довелося на кілька років зникнути зі сцени, аби оговтатися від суспільного осуду.
Висновки:
- Гумор — це свобода, але не вседозволеність.
- Найсмішніше — не завжди найдоречніше.
- Жарт, який треба пояснювати, — ще пів біди. Гірше — жарт, за який доводиться просити вибачення роками.
🤓 Вправа:
Програй ситуацію, у якій ти жартував/ла, а це було не дуже вдало. Що слід було зробити інакше? Як поступиш наступного разу?